Аналітичний звіт про гібрид кукурудзи Хотин

Executive summary

Гібрид кукурудзі Хотин у офіційному Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, фігурує як «ДБ Хотин / DB Khotyn» із роком реєстрації 2015, рекомендованою зоною СЛП (Степ/Лісостеп/Полісся) та групою стиглості, позначеною як «ср (250)» (що за структурою реєстру відповідає середньоранній групі та індексу FAO ≈ 250) Водночас у комерційних описах часто зустрічається FAO 280, тому у практичному плануванні варто враховувати можливу різницю класифікації між «реєстровою» та «маркетинговою» подачею. 

За реєстрами охорони прав (Держсистема охорони прав на сорти рослин) для «ДБ Хотин» зафіксовано номер заявки 12004203 з датою подання 12.12.2012; у реєстрі прав також наведено номер патенту 150325 (дата реєстрації прав 09.07.2015) та свідоцтво автора(ів) 150425 (29.09.2015).

За опублікованими польовими даними в посушливих умовах півдня (офіційні наукові видання) врожайність «ДБ Хотин» коливалась приблизно від ~3,9 до ~5,9 т/га залежно від попередника та фону мінерального живлення (2015–2017 рр.). У дослідах з різною густотою стояння (північний Степ, середнє за 2021–2023 рр.) фіксували 6,52–7,43 т/га залежно від густоти (40–80 тис. росл./га), причому максимальне значення для цього гібриду відмічено на рівні ~60 тис. росл./га.  Комерційні каталоги/пропозиції на ринку заявляють значно вищий потенціал (8–12+ т/га), але ці цифри слід трактувати як потенціал за інтенсивної технології та сприятливих умов, а не гарантований результат. 

Практична технологія для цього гібриду не є «унікальною» порівняно з іншими середньоранніми зерновими гібридами: ключові важелі — якісне вирівняне насіннєве ложе, сівба при 10–12 °C у шарі загортання, правильна глибина залежно від ґрунту/вологи, керована густота (особливо у Степу), збалансоване NPK + Zn на ранніх фазах, та своєчасний контроль бур’янів і стеблового метелика. 

Ідентифікація гібриду та реєстраційний статус

Ідентифікація в офіційних реєстрах

У версії Держреєстру (публікація 2022 р., але з історичними роками реєстрації в записах) присутній запис:

• «® 12004203 ДБ Хотин 2015 СЛП зерн-ср (250)» та латинська назва DB Khotyn; метод створення позначено як F1. 

Це означає, що для виробничого планування «ДБ Хотин» офіційно відноситься до середньоранньої групи із реєстровим індексом (250) та має рекомендацію до вирощування у трьох зонах (Степ, Лісостеп, Полісся). 

Невизначеності та розбіжності в даних

У відкритих комерційних описах (інтернет-магазини/каталоги) для цього самого гібриду часто вказують FAO 280 і подають більш деталізовані морфологічні ознаки (висота, тип зерна тощо). citeturn36view0 Важливо: офіційний Держреєстр у своїй табличній частині не наводить повного набору морфологічних характеристик (висота, ряди зерен, маса 1000 зерен), тому ці параметри неможливо підтвердити лише реєстром; для них доводиться спиратися на каталоги/опис оригінатора або ринкові джерела. 

Походження та історія реєстрації

Оригінатор та селекційне походження

У ринкових описах «ДБ Хотин» стабільно подається як гібрид української селекції з оригінатором","Інститут зернових культур","dnipro, ukraine","Національна академія аграрних наук України","naas ukraine"]

У реєстрах охорони прав на сорти рослин фігурують коди заявника/власника (наприклад 1854, 1861), але у наявних відкритих фрагментах реєстру немає розшифровки цих кодів у назви установ, тому формально «хто саме за кодами» — невідомо в межах перевірених джерел цього огляду. 

Хронологія реєстрації та правової охорони

У реєстрі прав на сорти рослин (охорона прав) наявний запис щодо «ДБ Хотин»:

• Заявка 12004203, дата подання 12.12.2012, патент 150325, дата реєстрації прав 09.07.2015. 
• Окремо наведено свідоцтво автора(ів) 150425 (29.09.2015) із переліком авторів для сорту «ДБ Хотин»
• У Держреєстрі поширення фіксується рік реєстрації 2015 для ДБ Хотин. 

Таким чином, логіка «історії» виглядає так: спочатку подання заявки (2012), далі набуття/реєстрація прав (2015), і паралельно/після цього — відображення в реєстрі сортів, придатних для поширення (з реєстровим роком 2015 у записі). 

Агротехнологія вирощування

Підготовка ґрунту та насіннєвого ложа

Для середньоранніх зернових гібридів типу «ДБ Хотин» критично важлива не «екзотична» технологія, а якість насіннєвого ложа: вирівняність, ущільнення на глибині загортання, контакт насінини з вологим шаром. Практичний орієнтир глибини загортання за типами ґрунтів:

• важкі суглинки: 4–5 см
• легкі суглинки: 5-6 см
• чорноземи: 5–7 см
• супіщані ґрунти: 6-8 см 

Якщо верхній шар пересушений, допускається загортання глибше — аж до 8-10 см, але лише для досягнення контакту з вологою (з розумінням ризику повільніших сходів). 

Після попередника важливо організувати таку систему обробітку, яка зменшує ущільнення, зберігає вологу і контролює падалицю/бур’яни до моменту сходів. У наукових дослідах саме агрофон (удобрення та попередник) суттєво змінював продуктивність рослин і врожайність зерна.

Строки сівби, глибина і норма висіву

Оптимальний строк сівби кукурудзи практично пов’язують зі стійким прогріванням ґрунту до +10…+12 °C на глибині загортання насіння.

Для «ДБ Хотин» у ринкових паспортних описах наведена рекомендована передзбиральна густота:

• Степ: 50–55 тис. рослин/га
• Лісостеп: 75–80 тис. рослин/га
• Полісся: 90 тис. рослин/га 

Ці цифри логічно узгоджуються з польовими даними по реакції «DB Khotyn» на загущення в посушливих умовах: при збільшенні густоти до 80 тис. росл./га в досліді фіксували падіння врожайності порівняно з 60 тис. росл./га (6,52 проти 7,43 т/га). 

Сівозміна та попередники

У польовому досліді (2015–2017) порівнювали попередники кукурудза та соняшник, і в середньому врожайність «ДБ Хотин» була нижчою після соняшнику, ніж після кукурудзи (на тлі однакових фонів удобрення), що підтверджує важливість вибору попередника та управління вологою/поживним режимом. 

Практично це означає: якщо «ДБ Хотин» сіється після соняшнику у Степу, слід закладати більш консервативну цільову врожайність, знижувати густоту та жорсткіше контролювати дефіцит елементів живлення і вологи. 

Удобрення: NPK, мікроелементи, строки внесення

Для планування NPK доцільно відштовхуватися від виносу елементів урожаєм і потім коригувати за результатами агрохіманалізу (запаси у ґрунті + коефіцієнти використання). У науковій публікації наведено орієнтир відносного виносу на 1 т зерна + відповідну кількість соломи (без добра): 29,2 кг N; 11,0 кг P; 25,1 кг K.  Також у практичних агрономічних оглядах наводять ширший діапазон потреби на 1 т зерна: 25–35 кг N, 9–12 кг P₂O₅, 30–35 кг K₂O (як середній орієнтир, залежний від умов та гібриду)

Щоб перетворити ці довідники у «робочий» план під «ДБ Хотин», зручно застосовувати трикрокову схему:

1. Визначити реалістичну цільову врожайність (окремо для Степу/Лісостепу/Полісся). Досліди й демо-дані показують, що реалістичні «вилки» для цього гібриду можуть сильно різнитися за зоною і технологією. 
2. Оцінити потребу за виносом (NPK) на цю врожайність. 
3. Розкласти внесення в часі: фосфор/калій — під основний обробіток або локально в рядок; азот — дробно (частина до/під посів, частина в підживлення на ранніх фазах). Така логіка узгоджується з тим, що ранні фази у кукурудзи визначають розвиток кореневої системи й потенціал закладання качана. 

Щодо мікроелементів, для кукурудзи особливо важливий цинк (Zn): у профільних матеріалах підкреслюється висока чутливість культури до дефіциту Zn та зв’язок мікроелементу з фотосинтезом, синтезом вуглеводів і стійкістю до стресів. citeturn35search6turn35search3 Практично поширена прив’язка позакореневих підживлень до фази 4–6 листків (BBCH 14–16).

Підготовка ґрунту та сівба кукурудзи
    Осінь : Післяжнивне лущення/контроль падалиці : Основний обробіток за потреби (структура, ущільнення)
    Рання весна : Закриття вологи : Вирівнювання поля під рівномірну глибину сівби
    Передпосівно : Передпосівна культивація під насіннєве ложе : Перевірка температури ґрунту
    Сівба : Сіяти за прогрівання ґрунту до 10–12°C : Глибина 4–8 см залежно від ґрунту та вологи
    Досходово : За потреби ґрунтовий гербіцид : Оцінка дружності сходів і рівномірності

Обробка насіння і система захисту

Принцип: «етикетка + інтегрований підхід»

Наведені нижче препарати — приклади зареєстрованих рішень із конкретними діючими речовинами та нормами, але у виробництві потрібно звірятися з актуальною етикеткою/реєстрацією та враховувати бур’яновий/шкідниковий склад поля. Сам факт наявності «ДБ Хотин» у сівозміні не змінює регламенти ЗЗР — визначальними є фаза культури та об’єкт контролю. 

Рекомендовані обробки насіння (протруйники) та сумісність

Як практичний «каркас» для насіння кукурудзи часто формують комбінацію: фунгіцидний протруйник (проти пліснявіння/кореневих і стеблових гнилей) + інсектицидний протруйник (проти дротяників та інших ґрунтових/ранньопіслясходових шкідників). Наприклад","Syngenta" для Maxim XL 035 FS вказує склад (флудиоксоніл 25 г/л + металаксил‑М 10 г/л) та норму для кукурудзи 1,0 (передпосівна обробка насіння суспензією). 

Для Cruiser 350 FS (Тіаметоксами 350 г/л) наведено норму для кукурудзи 6,0–9,0 із прив’язкою до посівної одиниці 80 тис. насінин (приклад: 144 мл/80 тис. нас.). citeturn28view1turn29search2 Для інсектофунгіцидного рішення Force Zea 280 FS (Тіаметоксам 200 г/л + тефлутрин 80 г/л) наведено норму 5,0–6,0 (100 мл/80 тис. нас.). 

Окремо зазначено, що застосування з максимально точною нормою «на посівну одиницю» можливе лише при заводському протруюванні (спеціалізовані насіннєві лінії), що важливо врахувати господарствам із власним протруюванням.

Таблиця рекомендованих препаратів і норм

Етап	Завдання	Діюча речовина(и)	Приклад препарату	Норма і фаза застосування
Протруювання насіння (фунгіцид)	Ґрунтові/насіннєві інфекції, кореневі/стеблові гнилі	флудиоксоніл + металаксил‑М	Maxim XL 035 FS	1,0 (передпосівна обробка насіння; для кукурудзи)
Протруювання насіння (інсектицид)	Дротяники, несправжні дротяники, попелиці тощо	тіаметоксам	Cruiser 350 FS	6,0–9,0 (для кукурудзи; наведено також еквівалент мл/80 тис. нас.)
Протруювання насіння (інсектофунгіцид)	Комплекс ґрунтових шкідників + «газова фаза» тефлутрину	тіаметоксам + тефлутрин	Force Zea 280 FS	5,0–6,0 (вказано також 100 мл/80 тис. нас.)
Ґрунтовий гербіцид	Контроль однорічних злаків і частини дводольних до сходів	ацетохлор	Harness®	1,5–3,0 л/га (до/під час/після сівби, до сходів)
Ранній ґрунтово‑післясходовий гербіцид	Широкий спектр ранніх хвиль бур’янів	ізоксафлютол + тієнкарбазон‑метил + ципросульфамід	Adengo®	0,35–0,5 л/га (після сівби або VE–V1 до 2–3 листка)
Післясходовий гербіцид (грамініцидний компонент)	Однорічні/багаторічні злаки (у т.ч. гумай) + частина дводольних	нікосульфурон	Milagro 040 SC	1,0-1,25 л/га (3-10 листків кукурудзі)
Післясходовий гербіцид (дводольні)	Дводольні бур’яни, падалиця ріпаку/соняшнику	флорасулам + 2‑етилгексиловий ефір 2,4‑Д	Prima®	0,4–0,6 л/га (3–7 листків кукурудзи)
Інсектицид по вегетації	Стебловий метелик, совки та інші лускокрилі	хлорантраніліпрол (200 г/л)	Cosayr™	0,15–0,175 л/га (по вегетації; регламенти для кукурудзи)
Інсектицид по вегетації	Метелики/попелиці (контактна дія)	дельтаметрин	Decis® 100	0,1–0,18 л/га (по вегетації; до 2 обробок)
Фунгіцид по вегетації	Гельмінтоспоріоз, іржа, фузаріоз	тебуконазол + азоксистробін	Custodia	0,8–1,0 л/га (по вегетації; до 2 обробок)

Джерела норм і діючих речовин у таблиці: Syngenta (Maxim XL; Cruiser; Milagro; Force Zea), Bayer (Harness; Adengo; Decis 100), ADAMA (Cosayr; Custodia), Corteva (Prima). 

Потенційна врожайність та приклади польових даних

Діапазони врожайності за «екстенсивної» та «інтенсивної» моделей

Польові дані в умовах Степу демонструють, що реальна врожайність «ДБ Хотин» дуже чутлива до попередника й удобрення: у середньому за 2015–2017 рр. отримували близько 4,71–5,90 т/га у варіантах після кукурудзи (залежно від фону «без добрив / N30P30K30 / N60P45K45»), тоді як після соняшнику середні значення були нижчі — приблизно 3,93–5,28 т/га. 

У досліді з густотою в агроценозі (середнє за 2021–2023 рр., посушливі умови північного Степу) для DB Khotyn наведені значення: 6,93 т/га (40 тис./га), 7,43 т/га (60 тис./га), 6,52 т/га (80 тис./га).  Це важливий практичний сигнал: для цього гібриду у посуху загущення понад оптимум може «з’їдати» врожай через конкуренцію за вологу.

Паралельно ринкові джерела наводять «потенціал» на рівні ~8-9 т/га для Степу і ~11,6–12,3 т/га для Лісостепу, а також заявляють загальний потенціал до 11,5–12,0 т/га і вище.  Такі цифри варто сприймати як орієнтир для інтенсивної технології, але перевіряти через локальні демо/власні мікродосліди (густота × N × гібрид × попередник).

Лінійний графік очікуваної врожайності за інтенсивністю

Нижче — не «паспортна» врожайність, а практична рамка очікувань, зібрана з опублікованих польових діапазонів (Степові досліди 2015–2017; дослід із густотою 2021–2023) та заявлених потенціалів у Лісостепу (ринкові паспорти). citeturn23view1turn41search2turn24search13turn36view0

xychart-beta title "Очікувана врожайність (т/га) для «ДБ Хотин» за інтенсивністю технології" x-axis ["Екстенсивна","Збалансована","Інтенсивна"] y-axis "т/га" 0 --> 14 line [4.5,7.5,11.5]

Інтерпретація:
Екстенсивна модель відповідає умовам з високим ризиком посухи/після соняшнику та мінімально достатнім живленням (≈4–6 т/га). Збалансована — «середній» рівень технології з оптимізованою густотою та помірним NPK (≈6,5–8,5 т/га). Інтенсивна — це вже комбінація сприятливого року/зони (частіше Лісостеп), збалансованого живлення, жорсткого контролю бур’янів і шкідників (≈10–12,5 т/га за заявами/демо-даними). 

Ризики, адаптація і контрольні точки для фермерів

Посухостійкість, волога і густота

У ринкових характеристиках «ДБ Хотин» позиціонують як гібрид із високою посухостійкістю та стабільністю, з оцінками «9» за посуху/вилягання/холодостійкість (шкала вказана в описі продавця). Проте польові дані в посушливих зонах показують, що навіть за адаптивності гібриду густота і попередник залишаються ключовими факторами ризику (після соняшнику та/або надмірного загущення врожайність істотно просідає).

Практичне правило адаптації для: краще «недодати» 5–10 тис. рослин/га, ніж перевищити оптимум і втратити врожай через конкуренцію за воду. Це узгоджується з експериментальними значеннями (80 тис./га давало нижче, ніж 60 тис./га). 

Хвороби та шкідники: що реально контролювати

У практичних системах захисту для кукурудзи найбільш «вартісні» ризики часто пов’язані з:

• ранніми ґрунтовими шкідниками (доказова база для протруйників є в регламентах на кукурудзу); 
• стебловим кукурудзяним метеликом і совками (інсектицидні регламенти по кукурудзі наведені для хлорантраніліпролу та дельтаметрину); 
• листковими хворобами типу гельмінтоспоріозу/іржі та ризиками фузаріозу (для кукурудзи наведено фунгіцидний регламент тебуконазол + азоксистробін). 

Контрольні точки протягом вегетації

Нижче — «польова карта контролю», прив’язана до фаз, на яких найчастіше приймаються рішення щодо густоти, підживлення, гербіцидів та інсектицидів:

Після сівби та до сходів: перевірити рівномірність загортання (глибина залежить від типу ґрунту, для чорноземів часто 5–7 см; не допускати сівби в холодний ґрунт).

Фаза 3–7 листків: «вікно» для частини післясходових гербіцидів по дводольних (0,4–0,6 л/га) та грамініцидного компонента по злаках (1,0–1,25 л/га у 3–10 листків). 

Фаза 4–6 листків (BBCH 14–16): практично найпопулярніший момент для корекції живлення та мікроелементів (особливо Zn), що важливо для кореневої системи та стартової енергії росту. 

Перед викиданням волоті та на початку льоту шкідників: моніторинг стеблового метелика/совок і, за потреби, застосування інсектицидів за регламентом на кукурудзі.

Період вегетації з ризиком листкових хвороб: оцінка фітосанітарного стану і прийняття рішення щодо фунгіцидного захисту (як приклад — 0,8–1,0 л/га для тебуконазол + азоксистробін по кукурудзі). 

Порівняльна таблиця параметрів

Нижче — порівняння «ДБ Хотин» із двома близькими за селекційною школою українськими гібридами з того ж реєстру (для контексту вибору). Для частини морфологічних показників офіційних реєстрових даних немає — тоді наведено значення з відкритих ринкових описів або позначено «невідомо».

Параметри	ДБ Хотин / DB Khotyn	ДН Пивиха / DN Pyvykha	ДН Хортиця / DN Khortytsia
Походження (деклар.)	ІЗК НААН (декларовано продавцем)	ІЗК НААН (декларовано продавцем)	ІЗК НААН (декларовано продавцем)
Рік реєстрації (Держреєстр)	2015	2014	2016
Група стиглості / FAO (реєстр)	р (250)	рс (180)	ср (240)
FAO у ринкових описах	часто 280	180	240
Орієнтовні дні вегетації (за групою FAO)	FAO 201–300: ~100–115 днів	FAO 100–200: ~90–100 днів	FAO 201–300: ~100–115 днів
Висота рослини (ринкові описи)	230–240 см	240–250 см	230–240 см
Тип зерна (ринкові описи)	зубоподібне	кремністо-зубоподібні	зубидні
Рекомендована передзбиральна густота	Степ 50–55; Лісостеп 75–80; Полісся 90 тис./га	Степ 50–55; Лісостеп 70–80; Полісся 80–90 тис./га	невідомо (у відкритому описі не наведено)
Приклади врожайності	3,93–5,90 т/га у польових дослідах Степу; потенціал 8–12+ т/га у ринкових описах	потенціал 11,5–12,0 т/га (ринкові описи)	потенціал ~13,0–13,5 т/га (ринкові описи)

Джерела для реєстрових рядків (роки, FAO‑групи): Держреєстр сортів (2022 публікація, записи з роками реєстрації): «ДБ Хотин 2015 … (250), «ДН Пивіха 2014... (180)», «ДН Хортиця 2016 … (240)». 
Джерела для морфології/густоти/потенціалу: відкриті паспорти продавця для «Хотин», «ДН Пивиха», «ДН Хортиця». 
Орієнтовна прив’язка FAO‑груп до тривалості вегетації: огляд щодо FAO (FAO 201–300 ≈ 100–115 днів; FAO 100–200 ≈ 90–100 днів).