Бакові суміші гліфосату: з чим змішувати і що додати проти конкретних бур’янів

Навіщо до гліфосату додають інші гербіциди

Гліфосат — системний гербіцид суцільної дії, який контролює широкий спектр однорічних і багаторічних бур’янів. Проте на реальному полі часто одночасно присутні різні види: пирій, осоти, амброзія, лобода, берізка, падалиця соняшнику або ріпаку.

У таких ситуаціях баковий партнер може виконувати одне з трьох завдань:

• розширити спектр контролю проблемних дводольних бур’янів;
• посилити або прискорити дію по конкретних видах;
• додати ґрунтовий захист від наступної хвилі бур’янів.

Але правило «чим більше компонентів у баку — тим сильніше» не працює.

Деякі партнери можуть погіршувати поглинання або системне переміщення гліфосату. Особливо це важливо при боротьбі з багаторічними бур’янами, де нам потрібно не просто швидко «припекти» листок, а доставити гліфосат у кореневища та точки відновлення.

Тому бакову суміш потрібно підбирати під головний бур’ян і майбутню культуру, а не за принципом максимальної кількості діючих речовин.

Головний принцип — обираємо діючу речовину, а не торгову назву

Один і той самий гербіцидний механізм можуть пропонувати десятки виробників під різними торговими назвами.

Тому правильніше орієнтуватися на:

діючу речовину → її концентрацію → препаративну форму → регламент конкретного препарату.

Це особливо важливо для бакових сумішей, тому що, наприклад, два препарати з клопіралідом можуть мати різну концентрацію, а отже — абсолютно різні норми в кг або літрах на гектар.

У цій статті ми навмисно не даємо універсальні літрові норми препаратів-партнерів. Їх потрібно визначати за етикеткою конкретного продукту.

Якщо потрібно порівняти різні концентрації та правильно перерахувати норму за кислотним еквівалентом, читайте «Гліфосат 360 чи 540 г/л: у чому різниця і який обрати».

З чим змішують гліфосат: коротка таблиця

Діюча речовина-партнер	Основне завдання	Коли особливо цікава	На що звернути увагу
Клопіралід	проблемні дводольні	осоти, частина падалиці, айстрові	післядія та обмеження наступної культури
2,4-Д	розширення спектра дводольних	амброзія, лобода, падалиця, хрестоцвіті	можливий антагонізм на окремих злаках
Дикамба	системний контроль дводольних	берізка, амброзія, лобода, осоти	чутливі сусідні культури, інтервал до посіву
Флорасулам	ALS-контроль дводольних	підмаренник, хрестоцвіті, частина зимуючих	не покладатися на нього проти ALS-стійкої падалиці
Трибенурон-метил та інші ALS	окремі дводольні	ранні фази чутливих бур’янів	післядія окремих ALS та технологічна падалиця
Ацетохлор	ґрунтовий захист	наступна хвиля однорічних злаків	потрібна відповідність культурі й волога
Пропізохлор	ґрунтовий захист	злакові та частина дводольних із насіння	не контролює вже розвинені бур’яни
S-метолахлор	ґрунтовий компонент	кукурудза, соя, соняшник — якщо дозволено етикеткою	залежність від ґрунтової вологи
Тербутилазин	ґрунтовий і частково листковий контроль	лобода, щириця, паслін та інші дводольні	культура, ґрунт, норма і можлива післядія
PPO-інгібітори	швидке пошкодження вегетуючих бур’янів + у деяких речовин ґрунтова залишкова дія	дрібні однорічні дводольні	швидке пошкодження тканин може завадити транслокації на багаторічниках

Гліфосат + клопіралід

Клопіралід належить до синтетичних ауксинів і особливо цікавий, коли головною проблемою є осоти та інші чутливі дводольні бур’яни.

Його додавання до гліфосату дозволяє розширити спектр суміші саме у напрямку тих видів, проти яких одного гліфосату або зниженої його норми може бути недостатньо за складних умов.

Особливо варто розглядати клопіралід при наявності:

• осоту рожевого;
• осоту жовтого;
• окремих інших айстрових;
• падалиці соняшнику, якщо потрібен додатковий механізм дії.

Проте клопіралід не можна додавати автоматично в кожну передпосівну суміш. Для нього важлива наступна культура, оскільки окремі продукти мають сівозмінні обмеження для чутливих дводольних.

Тому спочатку визначаємо, що будемо сіяти, а вже потім вибираємо конкретний препарат із клопіралідом.

Гліфосат + 2,4-Д

Одна з найвідоміших burndown-комбінацій.

2,4-Д використовують для посилення контролю широколистих бур’янів і падалиці перед посівом.

Суміш може бути особливо корисною, коли на полі багато:

• амброзії;
• лободи;
• щириці;
• хрестоцвітих;
• падалиці соняшнику або ріпаку;
• інших проблемних дводольних.

Але тут є важливий нюанс.

Дослідження показують, що взаємодія гліфосат + 2,4-Д залежить від виду бур’яну. На окремих злакових, включаючи деякі багаторічні види, 2,4-Д може знижувати поглинання або переміщення гліфосату. В інших ситуаціях така суміш успішно використовується для широкого burndown-контролю.

Тому якщо головна проблема поля — пирій або інший багаторічний злак, ми не радимо бездумно ускладнювати суміш 2,4-Д.

Якщо ж основна проблема — дводольні бур’яни, така комбінація може бути технологічно дуже корисною за умови, що її дозволяє етикетка конкретних препаратів.

Гліфосат + дикамба

Дикамба — ще один системний синтетичний ауксин, який може значно розширити контроль дводольних бур’янів.

Найцікавіший напрямок:

• берізка польова;
• амброзія;
• лобода;
• осоти;
• частина іншої проблемної дводольної рослинності.

Але, як і у випадку з 2,4-Д, взаємодія з гліфосатом не завжди однакова.

У дослідженнях на деяких видах злаків і кохії спостерігалося зменшення поглинання або транслокації гліфосату при додаванні дикамби, тоді як на інших бур’янах комбінація покращувала загальний контроль. Це ще раз показує, що антагонізм є видоспецифічним, а не універсальним.

Додатково потрібно враховувати:

• чутливі сусідні культури;
• ризик знесення робочого розчину;
• вимоги конкретної формуляції;
• інтервал між внесенням і посівом наступної культури.

Не існує одного універсального правила «після дикамби чекати X днів». Дивитися потрібно етикетку конкретного препарату.

Флорасулам та інші ALS-інгібітори

Флорасулам цікавий насамперед для контролю певних чутливих дводольних бур’янів, серед яких можуть бути:

• підмаренник чіпкий;
• хрестоцвіті;
• ромашки;
• частина зимуючих видів.

Проте важливо розуміти механізм дії.

Флорасулам, трибенурон-метил, метсульфурон-метил та багато інших речовин належать до ALS-інгібіторів — HRAC Group 2.

Тому при роботі з технологічною падалицею соняшнику або ріпаку, яка вже має стійкість до певних ALS-гербіцидів, не можна автоматично вважати інший ALS-інгібітор надійним рішенням.

Набагато правильніше перейти на інший механізм дії.

Для деяких ALS-діючих речовин також існує ризик ґрунтової післядії, особливо за певного pH, посухи та для чутливих наступних культур.

Падалиця Clearfield і ExpressSun: важливе уточнення

Clearfield та ExpressSun — це не технології стійкості до гліфосату.

Clearfield пов’язаний із толерантністю до певних імідазолінонових ALS-інгібіторів, а ExpressSun — до певних сульфонілсечовинних ALS-інгібіторів.

Тому сама технологічна ознака Clearfield або ExpressSun не робить падалицю автоматично стійкою до гліфосату.

Для контролю такої падалиці stewardship-рекомендації передбачають використання інших механізмів дії, а не повторне покладання лише на Group 2/ALS. Гліфосат може залишатися одним із варіантів передпосівного контролю, якщо популяція чутлива до гліфосату та таке застосування допускається етикеткою конкретного препарату.

При цьому технологічну стійкість Clearfield або ExpressSun не слід плутати з можливою незалежною резистентністю конкретної популяції до інших механізмів дії.

Це важливий практичний момент.

Падалиця Clearfield

Не варто покладатися лише на інший ALS-інгібітор.

Якщо рослини активно вегетують, гліфосат залишається одним із можливих інструментів передпосівного контролю. За складної ситуації до нього можна додавати зареєстрований партнер з іншим механізмом дії.

Падалиця ExpressSun

Так само не варто намагатися вирішити проблему лише іншою сульфонілсечовиною.

Офіційні stewardship-рекомендації для технологій толерантності до ALS-гербіцидів радять не покладатися повторно лише на Group 2/ALS та використовувати інші зареєстровані механізми дії. Технологічна ознака Clearfield або ExpressSun сама по собі не робить падалицю стійкою до гліфосату. Гліфосат може бути одним із варіантів передпосівного контролю, якщо популяція чутлива до нього і таке застосування допускається етикеткою конкретного препарату.

Гліфосат + ґрунтовий гербіцид

Зовсім інша логіка суміші виникає, коли нам потрібно:

знищити бур’яни, які вже зійшли + не дати швидко з’явитися наступній хвилі.

Тоді до гліфосату можуть підбирати ґрунтовий компонент на основі:

• ацетохлору;
• пропізохлору;
• S-метолахлору;
• S-метолахлору + тербутилазину;
• інших діючих речовин, зареєстрованих для відповідної культури.

Гліфосат працює по наявній зеленій рослинності.

Ґрунтовий гербіцид працює переважно по бур’янах, які проростають після внесення.

Тому це не стільки «синергія двох речовин», скільки поєднання двох різних етапів контролю за один прохід обприскувача.

Ацетохлор

Ацетохлор використовують для ґрунтового контролю багатьох однорічних злакових та частини дрібнонасінних дводольних.

У суміші з гліфосатом логіка проста:

гліфосат → те, що вже росте;
ацетохлор → наступна хвиля чутливих бур’янів.

Ґрунтова ефективність сильно залежить від:

• вологості;
• структури ґрунту;
• вмісту органічної речовини;
• пожнивних решток;
• опадів після внесення.

Тому ґрунтовий компонент не слід оцінювати за тим, наскільки швидко він «видно» на вже зелених бур’янах.

Пропізохлор

Пропізохлор виконує подібне технологічне завдання — контроль проростаючих однорічних бур’янів.

Його можна розглядати як ґрунтового партнера в технології контроль вегетуючих бур’янів + ґрунтовий захист наступної хвилі, якщо застосування дозволене для майбутньої культури.

Не потрібно очікувати, що пропізохлор знищить уже добре розвинений пирій, осот чи падалицю.

Для цього в суміші і є листковий компонент — гліфосат.

S-метолахлор

S-метолахлор також застосовується як ґрунтовий партнер проти переважно однорічних злакових і частини дводольних.

У системах мінімального та нульового обробітку він може доповнювати гліфосат, але результат ґрунтової частини суміші залежить від достатньої вологи для активації препарату.

Не варто встановлювати універсальну вимогу на кшталт «обов’язково 10 або 15 мм опадів» для всіх продуктів — необхідні умови потрібно дивитися на етикетці конкретної формуляції.

Тербутилазин

Тербутилазин може додавати ґрунтовий контроль певних дводольних бур’янів і входить до комбінованих ґрунтових систем.

Проте тут особливо важливо не переносити рекомендації одного препарату на всі продукти з тербутилазином.

Мають значення:

• концентрація;
• культура;
• тип ґрунту;
• вміст гумусу;
• кількість опадів;
• наступна культура.

Тому в AGROPROS ми рекомендуємо підбирати тербутилазин не просто «до гліфосату», а під конкретну систему захисту культури.

Гліфосат + PPO-інгібітори: чому швидше не завжди означає краще

До PPO-інгібіторів належать різні діючі речовини, серед яких флуміоксазин, карфентразон-етил, оксифлуорфен та інші.

Їхня сильна сторона — швидке ушкодження листкових тканин багатьох дводольних бур’янів. Деякі речовини також мають ґрунтову залишкову активність.

Але для системного гліфосату надто швидке пошкодження листка іноді може бути мінусом.

Гліфосату потрібна жива транспортна система рослини, щоб переміститися від обробленої листкової поверхні до кореневищ і точок росту.

Тому якщо наша головна мета — глибоке знищення багаторічника, не завжди потрібно гнатися за максимально швидким «припіканням».

Водночас PPO-партнери широко використовуються в burndown-програмах проти молодих однорічних бур’янів. Тобто це не суміш «добра» чи «погана» сама по собі — все залежить від цільового бур’яну.

Що додати до гліфосату проти конкретного бур’яну

Осот

Осот — багаторічний коренепаростковий бур’ян, тому головне завдання — не просто прибрати листя, а забезпечити системну дію на підземну частину.

При сильній присутності осотів варто розглядати партнера з іншим механізмом дії, насамперед клопіралід або інший зареєстрований системний синтетичний ауксин, залежно від майбутньої культури.

Обробляти краще активно вегетуючі рослини з достатньою листковою поверхнею.

Амброзія

По молодій активно вегетуючій амброзії гліфосат може працювати добре, але зі збільшенням розміру рослини контроль ускладнюється.

Для розширення дії проти дводольних можуть використовуватися партнери на основі:

2,4-Д, дикамби, клопіраліду або інших зареєстрованих механізмів, залежно від ситуації.

Особливе значення має якісне змочування листка.

Лобода

Лобода часто має виражений восковий шар, особливо під час спеки та дефіциту вологи.

Тому тут важливі не лише гектарні норми:

Якість води та достатнє покриття листкової поверхні мають велике значення. Сумісний ПАР може покращити змочування воскової поверхні, якщо його застосування допускає етикетка конкретної формуляції. Але ПАР не компенсує сильний стрес бур’яну від посухи.

Для розширення спектра дводольних можна розглядати 2,4-Д, дикамбу або інший зареєстрований партнер відповідно до наступної культури.

Берізка польова

Берізка має глибоку й потужну кореневу систему.

Тут швидке почорніння листя ще не означає, що коренева система знищена.

Головне:

• активна рослина;
• достатня листкова маса;
• системна доза;
• час на транслокацію.

Дикамба та деякі інші системні синтетичні ауксини можуть бути корисними партнерами, але результат їхньої комбінації з гліфосатом залежить від виду, норми та умов, тому потрібно орієнтуватися на конкретний зареєстрований препарат.

Пирій: тут особливо важливо не «перегріти» бакову суміш

Пирій — одна з ситуацій, де системність гліфосату критично важлива.

Нам потрібно, щоб препарат перемістився з листка у кореневища.

Тому основа технології:

достатня доза гліфосату + активно вегетуючий пирій + якісна вода + якісне змочування + час на системне переміщення.

Додавання 2,4-Д або дикамби в окремих дослідах знижувало поглинання або транслокацію гліфосату в злаках; причому ступінь антагонізму залежав і від норми гліфосату.

Тому якщо головний об’єкт — саме пирій, ми не радимо додавати додатковий компонент лише заради швидшого візуального «стоп-ефекту».

Спочатку потрібно забезпечити повноцінну роботу самого гліфосату.

Вода і ПАР у баковій суміші

Для гліфосату вода — не просто носій.

Кальцій, магній та інші катіони жорсткої води можуть знижувати ефективність гліфосату. Кондиціонування води сульфатом амонію або відповідним кондиціонером може зменшувати цей негативний вплив.

Якість води і ПАР вирішують різні завдання. Кондиціонер працює переважно з водою в баку, а ПАР — зі змочуванням та утриманням краплі на листковій поверхні.

Додатковий ПАР застосовують лише тоді, коли це допускає етикетка конкретної формуляції гліфосату та препаратів-партнерів.

Він може бути корисним на бур’янах із:

• вираженим восковим нальотом;
• складною для змочування поверхнею;
• густим опушенням;
• великою листковою масою.

ПАР не компенсує посуху або сильний фізіологічний стрес рослин. За посухи поглинання та системне переміщення гліфосату можуть погіршуватися, тому краще проводити обробку по активно вегетуючих бур’янах у сприятливих умовах.

При цьому потрібно враховувати систему ад’ювантів, уже закладену у формуляцію конкретного гліфосату: для частини препаратів додатковий ПАР може бути непотрібним.

Але потрібно враховувати вже наявну систему ад’ювантів у конкретній формуляції.

Сумісні ад’юванти та прилипачі потрібно підбирати з урахуванням конкретної формуляції гліфосату та препаратів-партнерів.

Детально цю тему краще розглядати окремо у статті:

Докладніше про жорсткість, pH, AMS та кондиціонування води читайте у статті «Жорсткість і pH води для гліфосату: як правильно підготувати робочий розчин».

Бакові суміші гліфосату в No-Till і Mini-Till

У No-Till гліфосат виконує роль основного burndown-компонента, оскільки механічного знищення рослинності немає або воно мінімальне.

Технологія може виглядати так:

гліфосат → контроль уже вегетуючих бур’янів;
ґрунтовий партнер → контроль наступної хвилі.

Такі схеми особливо цікаві перед посівом кукурудзи, соняшнику або сої, якщо всі компоненти зареєстровані для відповідного застосування.

За великої кількості пожнивних решток потрібно пам’ятати, що частина ґрунтового препарату може затримуватися на соломі, а його ефективність більше залежатиме від опадів та переміщення діючої речовини до поверхні ґрунту.

У якому порядку змішувати препарати

Етикетка конкретних препаратів завжди має пріоритет.

Якщо спеціальний порядок не визначений, загальна технологічна логіка така:

1. Наповнити бак чистою водою приблизно наполовину й увімкнути мішалку.
2. За потреби попередньо додати AMS або кондиціонер води.
3. Повністю розчинити водорозчинні пакети та сухі форми — WP/WG/WDG.
4. Додати суспензійні препаративні форми.
5. Додати інші рідкі препаративні форми відповідно до їх етикеток.
6. Додати водорозчинні концентрати, якщо їхня інструкція передбачає такий порядок.
7. За потреби ПАР та інші сумісні ад’юванти додавати у порядку, передбаченому етикеткою; для багатьох формуляцій їх вносять ближче до завершення заповнення бака.
8. Долити воду при постійному перемішуванні.

Порядок внесення конкретних рідких гербіцидів, зокрема гліфосату та препарату-партнера, потрібно перевіряти за етикетками обох продуктів.

Університетські рекомендації також наголошують, що AMS/кондиціонер повинен потрапити у воду до гербіцидів, а сухі препаративні форми потрібно добре диспергувати перед наступними компонентами.

Jar Test — перевірка сумісності перед великим баком

Якщо таку комбінацію препаратів раніше не використовували, варто провести простий Jar Test.

Візьміть прозору ємність і ту саму воду, яка буде використовуватися в обприскувачі.

Компоненти додають у тій самій пропорції та послідовності, що й у великому баку.

Після перемішування суміш залишають приблизно на 15–30 хвилин.

Ознаки проблем:

• пластівці;
• гель;
• сирнистий осад;
• кристали;
• сильне розшарування;
• масляна плівка;
• різке нагрівання.

Якщо суміш утворює стійкий осад або гель і не відновлює однорідність після перемішування, заливати її в обприскувач не варто. Jar Test рекомендується саме для нових або невідомих комбінацій.

Важливо: Jar Test перевіряє насамперед фізичну сумісність компонентів. Він не підтверджує відсутність біологічного антагонізму, безпечність суміші для культури або допустимість такого застосування за етикетками препаратів.

Часті запитання

Що найкраще додати до гліфосату від осоту?

Одним із логічних партнерів є клопіралід або інший системний синтетичний ауксин, зареєстрований для відповідної ситуації. Обов’язково враховуйте наступну культуру.

Що додати від амброзії?

Залежно від фази та майбутньої культури можна розглядати 2,4-Д, дикамбу, клопіралід або інший зареєстрований партнер з іншим механізмом дії.

Чим знищити падалицю Clearfield?

Clearfield — це толерантність до певних ALS-інгібіторів, а не до гліфосату. Якщо падалиця активно вегетує, популяція чутлива до гліфосату і застосування дозволене етикеткою конкретного препарату, гліфосат може бути одним із варіантів передпосівного контролю. Не варто покладатися лише на інший ALS-інгібітор.

А падалицю ExpressSun?

ExpressSun пов’язаний зі стійкістю до певних сульфонілсечовинних ALS-інгібіторів, а не до гліфосату. Тому ExpressSun-падалиця не є автоматично стійкою до гліфосату. Для її контролю доцільно використовувати зареєстрований механізм дії поза Group 2/ALS з урахуванням чутливості популяції та наступної культури.

Що краще додати до гліфосату від пирію?

Якщо головний об’єкт саме пирій, важливіше забезпечити якісну роботу самого гліфосату: достатню дозу, активний бур’ян, хорошу воду, змочування і час на транслокацію.

Чи можна змішувати гліфосат із ґрунтовим гербіцидом?

Такі технології широко застосовуються у burndown-програмах: гліфосат контролює вегетуючі рослини, а зареєстрований ґрунтовий компонент — наступні сходи.

Чи завжди 2,4-Д посилює гліфосат?

Ні. На багатьох дводольних він може розширювати спектр, але на окремих злаках можливий антагонізм.

Чи можна просто змішати всі потрібні гербіциди в одному баку?

Ні. Потрібно перевірити етикетки, фізичну сумісність, наступну культуру та виконати Jar Test для незнайомої комбінації.

Висновок

Правильна бакова суміш гліфосату — це не найбільша кількість препаратів у баку.

Найкраща схема починається з питання:

«Який головний бур’ян ми хочемо знищити?»

Якщо це осот — потрібна одна логіка.

Якщо амброзія чи лобода — інша.

Якщо пирій — головним стає максимальна системна транслокація гліфосату.

Якщо завдання полягає в одночасному burndown і захисті від нової хвилі — додається відповідний ґрунтовий компонент.

Саме тому в AGROPROS ми рекомендуємо підбирати бакові партнери за діючими речовинами, механізмами дії та конкретним завданням поля, а не просто за торговими назвами препаратів.