Урожайність кукурудзи з 1 га в Україні: середні показники та від чого залежать

Оновлено: 6 жовтня 2026 року
Редакція АГРОГІД / AGROPROS
АГРОГІД — Знати, а не вгадувати

Цей матеріал — інформаційний. Ми не радимо, що сіяти, скільки вносити чи коли збирати. Ми зібрали перевірені цифри та пояснення, щоб було над чим подумати. Рішення по своєму полю ухвалює господар, за потреби — разом зі своїм агрономом.

Кукурудза може дати на одному полі 4–5 т/га, а на сусідньому — понад 10 т/га. Тому запитання «скільки кукурудзи можна зібрати з 1 га» не має однієї правильної цифри. Є офіційна середня по країні, є середні по областях і є ваше поле з його ґрунтом, вологою та гібридом.

Коротко, якщо немає часу читати все:

• У 2025 році середня врожайність кукурудзи на зерно в Україні за остаточними даними Держстату — 70,2 ц/га, або 7,02 т/га [1].
• За 11 років (2015–2025) середня арифметична — близько 6,7 т/га. Найгірший рік — 2017 (5,51 т/га), найкращий — 2018 (7,84 т/га) [1].
• Між областями в один і той самий 2025 рік різниця була майже дев'ятикратна: від близько 11–12 ц/га на півдні до 98 ц/га на Хмельниччині [1].

Нагадаємо одиниці: 10 ц/га = 1 т/га. Тобто 70 ц/га — це 7 тонн з гектара.

Урожайність кукурудзи в Україні по роках (2015–2025)

Нижче — остаточні дані Держстату по всіх категоріях господарств. Урожайність тут завжди рахується від фактично зібраної, а не посівної площі [1].

Рік	Зібрана площа, млн га	Валовий збір, млн т	Урожайність, ц/га	Урожайність, т/га
2015	4,084	23,328	57,1	5,71
2016	4,252	28,075	66,0	6,60
2017	4,481	24,669	55,1	5,51
2018	4,564	35,801	78,4	7,84
2019	4,987	35,880	71,9	7,19
2020	5,392	30,290	56,2	5,62
2021	5,482	42,110	76,8	7,68
2022	4,227	26,939	63,7	6,37
2023	4,061	31,790	78,3	7,83
2024	4,076	26,948	66,1	6,61
2025	4,399	30,881	70,2	7,02

Що видно з цього ряду простими словами

• Країна ще жодного разу не збирала в середньому 8 т/га. Найближче підійшли 2018 і 2023 роки (7,84 і 7,83 т/га).
• У 5 роках з 11 середня перевищила 7 т/га (2018, 2019, 2021, 2023, 2025). У 3 роках була нижчою за 6 т/га (2015, 2017, 2020).
• Розмах між найгіршим і найкращим роком — 2,3 т/га. Для поля на 100 га це різниця приблизно у 230 тонн зерна за той самий набір робіт.
• Рекорд валового збору (42,1 млн т у 2021 році) — це насамперед рекордна площа (5,48 млн га), а не рекордна врожайність.

Важливе уточнення. У 2026 році Держстат переглянув частину даних за 2022–2024 роки, бо відновилась звітність від підприємств, зокрема у прифронтових областях. Тому в старих публікаціях можна зустріти інші цифри, наприклад 23,6 млн т кукурудзи за 2024 рік. У цій статті використано оновлений ряд Держстату [1].

Чому в новинах цифри інші?

Фермери часто бачать у новинах зовсім інші числа, ніж у таблиці вище. Причини прості:

1. Оперативні зведення Мінекономіки / Мінагрополітики публікуються під час жнив і показують, скільки намолочено на конкретну дату. Наприклад, станом на 1 січня 2026 року відомство повідомляло про 27,7 млн т кукурудзи з 89 % площ при 7,13 т/га [11]. Це проміжний зріз, а не підсумок року.
2. Остаточні дані Держстату виходять навесні–влітку наступного року, враховують усі категорії господарств і домогосподарства. Для 2025 року це 30,9 млн т і 7,02 т/га [1].
3. Прогнози USDA та інших аналітиків — це оцінки, які переглядаються щомісяця.
4. На початку жнив середня врожайність завжди нижча, бо першими збирають ранні гібриди й найсухіші поля. Так, станом на 6 жовтня 2026 року було обмолочено лише 6 % площ при 55,2 ц/га [12]. Порівнювати цю цифру з підсумком минулого року немає сенсу.

А що з урожаєм 2026 року?

Станом на 6 жовтня 2026 року жнива кукурудзи тільки починаються, тому фінальної врожайності року ще немає.

Вересневий прогноз USDA для України на маркетинговий рік 2026/27 передбачав 31,8 млн т кукурудзи з очікуваної зібраної площі 4,45 млн га — це приблизно 7,15 т/га [2]. Це прогноз, а не факт. Його не варто ставити в один ряд із завершеною статистикою за 2015–2025 роки.

Урожайність кукурудзи по областях

Різниця між регіонами може бути величезною навіть в один сезон. Нижче — остаточні дані Держстату за 2025 рік по всіх категоріях господарств; для порівняння додано 2024 рік [1].

Область	Зібрано у 2025, тис. га	Урожайність 2025, ц/га	Урожайність 2025, т/га	Урожайність 2024, ц/га
Хмельницька	246,2	98,3	9,83	103,5
Тернопільська	153,1	97,4	9,74	105,3
Чернігівська	508,2	93,5	9,35	85,3
Сумська	335,0	92,3	9,23	79,3
Волинська	66,6	88,4	8,84	90,0
Львівська	99,2	87,3	8,73	96,0
Рівненська	90,5	85,7	8,57	92,2
Київська	324,8	83,1	8,31	80,7
Вінницька	328,0	82,9	8,29	68,0
Житомирська	256,3	80,7	8,07	77,7
Черкаська	362,9	63,7	6,37	65,7
Полтавська	521,1	55,0	5,50	57,1
Харківська	205,6	40,9	4,09	39,2
Кіровоградська	287,2	39,1	3,91	38,1
Одеська	105,9	34,3	3,43	37,6
Дніпропетровська	251,6	22,0	2,20	32,1
Миколаївська	56,9	11,7	1,17	23,2
Україна	4 398,8	70,2	7,02	66,1

Кілька спостережень без висновків «на всі часи»:

• Полтавщина зібрала найбільшу площу в країні (понад 0,5 млн га), але з урожайністю удвічі нижчою, ніж на Хмельниччині. Валовий збір області при цьому — один з найбільших.
• Вінниччина і Сумщина у 2025 році додали понад 1 т/га до свого ж результату 2024 року. Тернопільщина і Хмельниччина, навпаки, трохи «просіли» відносно 2024-го, хоча й залишились лідерами.
• Для Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей Держстат має дані лише з невеликих підконтрольних площ (від 1,9 до 19,5 тис. га), тому їх у таблицю не включено: середнє з такої площі мало що каже про область.

Не варто перетворювати ці цифри на постійну «норму області». Один сухий липень здатен поміняти місцями половину таблиці.

Так само один-два сезони з високими врожаями на заході та півночі ще не доводять, що «кукурудзяний пояс України остаточно змістився на північний захід». Є наукові моделі, які прогнозують розширення придатних зон на північ у найближчі десятиліття [13], і є заяви метеорологів про зсув агрокліматичних зон. Але для твердження саме про кукурудзу потрібен довгий ряд спостережень, а не два врожайні роки.

Яка врожайність кукурудзи вважається нормальною?

Універсальної відповіді немає.

Наприклад, 7 т/га — це майже точно середній результат України за 2025 рік. Але для поля з доброю вологою, родючим ґрунтом та адаптованим гібридом це може бути скромний результат. Для посушливого поля без зрошення ті самі 7 т/га можуть бути дуже хорошим урожаєм.

Тому поле корисніше порівнювати не лише із середньою по країні, а з:

• багаторічною врожайністю цього самого поля;
• сусідніми полями з подібним ґрунтом і вологою;
• реакцією конкретного гібрида в цій зоні;
• погодою конкретного року.

Від чого найбільше залежить урожайність кукурудзи?

Волога і температура під час цвітіння

Один із найчутливіших періодів у кукурудзи — цвітіння.

Коли води не вистачає, рильця ростуть повільніше, тоді як волоть продовжує сипати пилок за своїм графіком. Проміжок між цвітінням волоті та появою рилець збільшується. У науковій літературі його називають ASI (Anthesis-Silking Interval) [6, 7]. Що він довший, то більше рилець «спізнюється» на пилок, і частина зернин на качані просто не зав'язується.

У дослідах французької групи Oury, Tardieu та Turc за дефіциту води ріст рилець зупинявся вже через 2–3 доби після появи перших; зернини в верхівковій частині качана, рильця яких не встигли вийти, абортувались [7]. Саме тому на качанах із посушливого року часто порожня верхівка.

Висока температура теж шкодить пилку, але простого правила «понад +35 °C — пилок стерильний» не існує. У класичному досліді Herrero та Johnson проростання пилку погіршувалось при тривалому перегріві вище +32 °C у багатьох генотипів, а при постійних +38 °C пилок не проростав зовсім; реакція залежала від гібрида і тривалості стресу [5].

Для розуміння ризиків важлива не сума опадів за сезон, а те, чи було поле з вологою саме за тиждень-два до цвітіння, у цвітіння та на початку наливу.

Гібрид і число FAO

Число FAO показує, скільки тепла потрібно гібриду, щоб дозріти. Саме по собі воно не визначає майбутній урожай.

Пізніший гібрид зазвичай має вищий потенціал, але йому потрібно більше тепла і довший сезон, інакше він піде в зиму з вологим зерном. Ранній гібрид може поступатись максимальним потенціалом, зате раніше дозріває і швидше віддає вологу, тобто економить на сушінні.

На що зазвичай дивляться при виборі, крім потенціалу:

• чи випробуваний гібрид саме у вашій зоні;
• як він поводиться у стресовий рік, а не лише у вдалий;
• яку густоту для нього рекомендує оригінатор;
• холодостійкість на старті та посухостійкість у цвітіння;
• вологовіддачу восени;
• тривалість вегетації відносно вашого безморозного періоду.

Рекламна «потенційна врожайність» на пакеті — це результат у найкращих умовах, а не прогноз для вашого поля.

Густота рослин

Більше рослин на гектар не означає автоматично більше зерна.

Оптимальна густота залежить від гібрида, запасів вологи та родючості поля. За дефіциту води загущення посилює конкуренцію за вологу: рослина витрачає ресурс на листя, а на качан не вистачає. Тому єдиної правильної густоти для всієї України немає, а відправною точкою зазвичай служить рекомендація оригінатора гібрида з поправкою на поле.

Варто розрізняти норму висіву (скільки насінин поклали) і густоту перед збиранням (скільки рослин із качанами реально стоїть). Різниця між ними — це польова схожість і випадання за сезон.

Строк сівби

Узагальнені рекомендації наукових установ орієнтуються на стійке прогрівання ґрунту приблизно до +10…+12 °C на глибині загортання насіння (зазвичай 4–8 см залежно від ґрунту) [14].

Але це орієнтир, а не команда «сіяти рівно при +10 °C». У сезоні зважують:

• холодостійкість конкретного гібрида;
• стан насіннєвого ложа і вологість ґрунту;
• прогноз на найближчі 7–10 днів;
• ризик тривалого похолодання після сівби, коли насіння лежить у холодній мокрій землі й хворіє.

Доказової універсальної формули «запізнились на 10 днів — втратили X % урожаю» для України не існує. Пізня сівба небезпечна насамперед тим, що зсуває цвітіння на пік липневої спеки.

Живлення

Одна з типових помилок — прирівнювати потребу кукурудзи в елементах живлення до норми добрив.

У дослідженні Bender та співавторів на сучасних гібридах у США рослини для врожаю 12 т/га зерна поглинули 286 кг азоту на гектар, тобто близько 24 кг N на кожну тонну зерна. При цьому в самому зерні, яке вивозять з поля, залишилось лише 58 % цього азоту [3].

Це НЕ означає, що для 10 т/га треба внести 240 кг N/га. Частину азоту культура отримує з ґрунту: з мінеральних запасів, з мінералізації гумусу та решток попередника, з органіки. Реальна норма добрив залежить від аналізу ґрунту, попередника, очікуваної врожайності та того, яка частка внесеного азоту взагалі дійде до рослини.

Тому формула «урожайність × винесення = норма добрива» неправильна. Правильної універсальної цифри замість неї теж немає — вона своя для кожного поля.

Бур'яни

Кукурудза дуже чутлива до бур'янів на ранніх етапах, але єдиного «критичного періоду», однакового для всіх полів, немає.

У дослідах Evans, Knezevic та співавторів у Небрасці (1999–2000) азотне живлення змінювало і початок, і кінець критичного періоду контролю бур'янів (CPWC — відрізок, протягом якого поле має бути чистим, щоб втрати не перевищили 5 %). Без азоту критичний період був найдовшим і починався вже з першого листка; з добрим азотним фоном він починався пізніше й закінчувався раніше [4, 15].

Практичний принцип з цього простий: тривалість критичного періоду залежить не лише від фази кукурудзи, а й від живлення, видового складу та густоти бур'янів, часу їх сходів і того, чи був ґрунтовий гербіцид. Правило на кшталт «кукурудза має бути чистою від V2 до V8» — орієнтир, а не закон для кожного поля.

Як приблизно порахувати урожай кукурудзи до збирання?

Американські університети Purdue та Iowa State описують «метод компонентів урожаю», яким можна користуватись уже з молочної стиглості (R3) [8, 9]. Адаптований до наших міжрядь порядок такий:

1. Відміряти відрізок ряду площею 1/1000 га (10 м²). При міжрядді 70 см це 14,29 м (10 м² : 0,70 м). Для інших міжрядь: 45 см — 22,2 м; 56 см — 17,9 м; 75 см — 13,3 м.
2. Порахувати продуктивні качани на цьому відрізку. Кількість × 1000 = качанів на гектар. Наприклад, 75 качанів → 75 000 качанів/га.
3. На кожному п'ятому качані порахувати кількість рядів зерен і зерен у ряду; перемножити. Крайні неповні «кільця» біля основи і верхівки не рахувати. Вивести середнє зерен на качан.
4. Прийняти масу 1000 зерен — з характеристики гібрида або за минулими сезонами; для сучасних гібридів це зазвичай 250–350 г при 14 % вологості.
5. Повторити у 5 і більше точках поля, а не в одному зручному місці біля дороги.

Формула:

Урожайність, т/га = качанів/га × зерен у качані × маса 1000 зерен (г) / 1 000 000 000

Приклад: 75 000 × 500 × 300 / 1 000 000 000 = 11,25 т/га.

Чому ділимо на мільярд: качани/га × зерен/качан дає зерен на гектар; множення на масу 1000 зерен і ділення на 1000 дає грами на гектар; ділення ще на 1 000 000 переводить грами в тонни. Разом — 10⁹.

Це лише оцінка. До фізіологічної стиглості справжня маса 1000 зерен невідома, і саме вона дає найбільшу похибку: у рік із поганим наливом метод завищує, у рік із відмінним — занижує. Purdue прямо пише, що метод, імовірно, точний лише в межах ±20 бушелів з акра, тобто приблизно ±1,25 т/га [8]. Точніший варіант — зважування качанів — працює лише після чорного шару (R6), коли зерно вже сформоване [9].

Тобто такий розрахунок корисний, щоб прикинути логістику й потребу в сушінні, але не замінює ваги.

Як вологість змінює фактичну масу кукурудзи?

Вода входить у фізичну масу зерна. Тому 10 тонн кукурудзи при 20 % вологості — це не те саме, що 10 тонн при 14 %. Коли порівнюють урожайність двох полів чи двох років, спершу варто з'ясувати, до якої вологості приведена маса.

Для перерахунку використовують баланс сухої речовини:

М2 = М1 × (100 − W1) / (100 − W2),

де М1 — початкова маса, W1 — початкова вологість, W2 — вологість, до якої перераховуємо.

Приклад: 10 т при 20 % → 14 %: 10 × 80 / 86 ≈ 9,30 т.

Скільки залишається від маси з поля після приведення до 14 %:

Вологість з поля	Залишок маси при 14 %	Що буде з 10 т
16 %	97,7 %	9,77 т
18 %	95,3 %	9,53 т
20 %	93,0 %	9,30 т
25 %	87,2 %	8,72 т
30 %	81,4 %	8,14 т

У договорах зберігання до цього ще додають знижку маси за сміттєву домішку і плату за сушіння, тому «залікова» маса буває ще меншою за табличну.

Важливо не плутати дві різні речі:

• 14 % (іноді 14,5 %) — комерційний базис, який сторони прописують у договорі з елеватором чи трейдером для взаєморозрахунків.
• 15,0 % — межа вологості за державним стандартом ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови» для всіх напрямів використання зерна. Інші показники стандарт диференціює: наприклад, сміттєва домішка допускається від 1 % для харчоконцентратної промисловості до 5 % для кормових потреб [10].

Формулу перерахунку в елеваторній практиці часто називають «формулою Дюваля». Сама математика коректна, але назва — галузевий жаргон: у чинних нормативних документах її немає, а походження імені не має надійного первинного джерела.

Якщо зерно вологе: кілька фактів про зберігання і затримку збирання

Ці факти — з американських досліджень, тому їх варто сприймати як орієнтир, а не як норматив для України.

• Час безпечного зберігання вологого зерна залежить від вологості й температури зерна одночасно. За таблицями NDSU (Hellevang), кукурудза з 16 % вологості при +21 °C має орієнтовно 70 днів до появи проблем, при +16 °C — близько 120 днів, при +10 °C — близько 230 днів; при 20 % і +16 °C — лише близько 25 днів. Кожні +5,5 °C температури зерна скорочують цей час приблизно вдвічі [16]. Це оцінки для доброякісного зерна з активним вентилюванням, а не гарантія.
• Затримка збирання коштує зерна. У восьми дослідах університету Огайо врожай між збиранням у жовтні та в грудні зменшувався в середньому на 13 % (від 5 до 24 % залежно від року й поля), причому близько 90 % втрат припадало на період після середини листопада, коли зерно в полі вже майже не досихало, а стебла лягали [17].
• Мікотоксини при тривалому стоянні в полі можуть зростати, але це не неминучість: у вісконсинському дослідженні 1992 року вміст дезоксиніваленолу (ДОН) у грудневих зразках був у кілька разів вищим, ніж у листопадових [18]. Чи буде так на вашому полі, залежить від гібрида, збудника, пошкодження качанів, погоди та вологості зерна. Придатність партії визначає конкретний аналіз і вимоги покупця, а не загальне правило.

Часті запитання

Скільки тонн кукурудзи в середньому збирають з 1 га в Україні?

У 2025 році — 7,02 т/га за остаточними даними Держстату. Середнє арифметичне за 2015–2025 роки — близько 6,7 т/га [1].

100 ц/га кукурудзи — це реально?

Так, 100 ц/га — це 10 т/га. Хмельницька і Тернопільська області у 2024 році мали середню обласну врожайність понад 100 ц/га, у 2025 — трохи нижче (98,3 і 97,4 ц/га) [1]. Але середня по Україні за всі 11 років ніколи не перевищувала 7,84 т/га, тож 10 т/га — не «норма» для кожного поля.

Якою була урожайність кукурудзи в Україні у 2025 році?

70,2 ц/га, або 7,02 т/га. Валовий збір — 30,881 млн т з 4,399 млн га зібраної площі [1].

Чому Держстат і Мінагрополітики називають різні цифри за один рік?

Міністерство публікує оперативні зведення на конкретну дату жнив (наприклад, 27,7 млн т на 1 січня 2026 року з 89 % площ), а Держстат — остаточний підсумок по всіх категоріях господарств (30,9 млн т за 2025 рік). Це різні зрізи, і обидва правильні у своєму контексті [1, 11].

Чи можна спрогнозувати урожай до збирання?

Орієнтовно — так, за кількістю продуктивних качанів, зерен у качані та очікуваною масою 1000 зерен. Але похибка суттєва, приблизно ±1,25 т/га, особливо до завершення наливу [8, 9].

Чим відрізняються ц/га і т/га?

10 ц/га = 1 т/га. Наприклад: 55 ц/га = 5,5 т/га; 70 ц/га = 7,0 т/га; 100 ц/га = 10 т/га.

Що таке FAO у назві гібрида?

Умовне число групи стиглості: що воно більше, то більше тепла потрібно гібриду для дозрівання і то довша його вегетація. Гібриди з FAO 180–250 умовно вважають ранніми, 300–400 — середніми й середньопізніми; межі приблизні і різняться між компаніями.

Що корисно мати на увазі

• Середня врожайність кукурудзи в Україні у 2025 році — 7,02 т/га. Це статистичний орієнтир, а не норма для конкретного поля.
• Своє поле інформативніше порівнювати з його власною історією та з сусідніми полями з подібною вологою, ґрунтом і технологією, ніж із середньою по країні.
• Цвітіння — один з найкритичніших періодів: дефіцит води в цей час розсинхронізує пилок і рильця, і частина зерен не зав'язується.
• Універсальної густоти, строку сівби чи норми азоту, які гарантують урожай, у літературі немає; є орієнтири, які кожен господар співвідносить зі своїм полем.
• Поглинання елементів живлення культурою не дорівнює нормі добрив.
• Польова оцінка врожаю — прогноз із похибкою, а не результат.
• Порівнюючи врожайність, завжди варто уточнювати, до якої вологості приведена маса зерна.

Короткий словник

• Зібрана площа — площа, з якої реально зібрали зерно; саме від неї рахують урожайність. Посівна площа може бути більшою: частину посівів списують або збирають на силос.
• ц/га — центнерів з гектара; 10 ц/га = 1 т/га.
• FAO — умовне число групи стиглості гібрида.
• ASI — проміжок між цвітінням волоті та появою рилець; росте за посухи.
• CPWC — критичний період контролю бур'янів, коли поле має бути чистим, щоб втрати не перевищили заданий поріг (зазвичай 5 %).
• Базисна вологість — договірна вологість (часто 14 %), до якої перераховують масу зерна при розрахунках.
• Маркетинговий рік (MY) — у статистиці USDA для української кукурудзи триває з жовтня по вересень; тому «2026/27» означає урожай 2026 року.

Джерела

[1] Державна служба статистики України. «Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур (річна)», набір даних DF_AREA_HARVESTS_CROP_YIELD_A, усі категорії господарств, оновлено 24.07.2026. https://stat.gov.ua/uk/datasets/ploshchi-valovi-zbory-ta-urozhaynist-silskohospodarskykh-kultur-richna

[2] USDA Foreign Agricultural Service. Production, Supply and Distribution Online. Corn — Ukraine. Набір даних від 11.09.2026. https://apps.fas.usda.gov/psdonline/

[3] Bender R.R., Haegele J.W., Ruffo M.L., Below F.E. Nutrient uptake, partitioning, and remobilization in modern, transgenic insect-protected maize hybrids. Agronomy Journal. 2013;105(1):161–170. DOI: 10.2134/agronj2012.0352.

[4] Evans S.P., Knezevic S.Z., Lindquist J.L., Shapiro C.A., Blankenship E.E. Nitrogen application influences the critical period for weed control in corn. Weed Science. 2003;51(3):408–417. DOI: 10.1614/0043-1745(2003)051[0408:NAITCP]2.0.CO;2.

[5] Herrero M.P., Johnson R.R. High Temperature Stress and Pollen Viability of Maize. Crop Science. 1980;20(6):796–800. DOI: 10.2135/cropsci1980.0011183X002000060030x.

[6] Westgate M.E., Boyer J.S. Reproduction at Low Silk and Pollen Water Potentials in Maize. Crop Science. 1986;26:951–956. DOI: 10.2135/cropsci1986.0011183X002600050023x.

[7] Oury V., Tardieu F., Turc O. Ovary Apical Abortion under Water Deficit Is Caused by Changes in Sequential Development of Ovaries and in Silk Growth Rate in Maize. Plant Physiology. 2016;171(2):986–996. DOI: 10.1104/pp.15.00268.

[8] Nielsen R.L. Estimating Corn Grain Yield Prior to Harvest. Purdue University Extension, Corny News Network, редакція серпень 2021. https://www.agry.purdue.edu/ext/corn/news/timeless/yldestmethod.html

[9] Thomison P. Estimating Corn Yields. Ohio State University Extension, C.O.R.N. Newsletter 2015-25. https://agcrops.osu.edu/newsletter/corn-newsletter/2015-25/estimating-corn-yields ; Iowa State University Extension. Corn Yield Estimates. https://crops.extension.iastate.edu/encyclopedia/corn-yield-estimates

[10] ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови», зі Зміною №1. Таблиця 2.

[11] Мінекономіки України, оперативні дані про хід збирання станом на 01.01.2026 (за публікацією Latifundist.com). https://latifundist.com/novosti/69204-vrozhaj-2025-kukurudza-obmolochena-na-89-ploshch-sonyashnik--93

[12] Оперативні дані про хід жнив-2026 станом на 06.10.2026 (за публікацією Agravery / my.ua).

[13] Nykytiuk Y. Agroecological assessment of maize suitability in the Polissia and Forest-Steppe of Ukraine under future climate projections. Agrology. 2025;8(3):113–120. DOI: 10.32819/202515.

[14] Узагальнені рекомендації наукових установ зон кукурудзосіяння щодо строків сівби (прогрівання ґрунту до +10…+12 °C на глибині загортання насіння).

[15] Knezevic S.Z. The Critical Period of Weed Control in Corn. University of Nebraska–Lincoln, CropWatch. https://cropwatch.unl.edu/critical-period-weed-control-corn

[16] Hellevang K. Aeration Key to Storing 16 to 20 Percent Moisture Corn. NDSU Extension, 18.10.2010. https://www.ag.ndsu.edu/news/newsreleases/2010/oct-18-2010/aeration-key-to-storing-16-to-20-percent-moisture-corn

[17] Thomison P., Geyer A., Minyo R. Harvest Delays Impact Corn Performance. Ohio State University Extension, C.O.R.N. Newsletter 2018-35. https://agcrops.osu.edu/newsletter/corn-newsletter/2018-35/harvest-delays-impact-corn-performance

[18] Park J.J., Smalley E.B., Chu F.S. Natural occurrence of Fusarium mycotoxins in field samples from the 1992 Wisconsin corn crop. Applied and Environmental Microbiology. 1996;62(5):1642–1648. DOI: 10.1128/aem.62.5.1642-1648.1996.

Ілюстрації взято з Wikimedia Commons на умовах відповідних ліцензій; автор і ліцензія вказані під кожним зображенням.